Позаурочна та позакласна робота з географіЇ
Позаурочна навчально – пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з географії і є обов’язковою для кожного учні. Ця робота спрямована на оволодіння учнями фактичним матеріалом. який використовують на наступних уроках. а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення.
Навчальні екскурсії з географії
Шкільна програма з географії передбачає обов’язковий мінімум екскурсій у природу в осінній і весняний період і екскурсії на промислове. сільськогосподарське виробництво чи транспортне підприємство.
Географічна екскурсія – одна з форм організації навчально – виховного процесу в школі. Її проведення таке ж обов’язкове, як проведення вчителем уроку, оскільки екскурсія, яка проводиться за програмою є одним із видів уроку. На уроці – екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природ
Урок – основна форма навчання географії
Кожен урок має свою структуру, тобто зовнішні постійні елементи (етапи). Вони складають макроструктуру уроку. Ознакою уроку як форми навчання є те, що він має початок і кінець. У макроструктурі кожного уроку початок виділяється в самостійний етап –" Організація класу до уроку ", а кінець – " Підсумок уроку ". Ці етапи створюють рамки, в яких відбувається процес навчання або його частина. Крім цих, розрізняють наступні етапи уроку: " Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Загальна мотивація діяльності учнів ", "Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок ", "Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок”, " Застосування засвоєних знань, умінь і навичок ", "Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок ", " Організація домашньої роботи ". Кожен із етапів має свою дидактичну мету
Кабінет географії та географічний майданчик в школі
Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико – матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мисленя учитель має можливість пов¢язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує грунтовність знань учнів.
На географічному майданчику прорводіться систематичні спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горізонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії (орієнтування на місцевості, вимірювання відстаней, складання плану місцевості та ін.), деякі теми " Атмосфера” і "Клімат”
Засоби наочності у процесі навчання географії в школі.
Навчальні моделі у процесі формування географічних знань, умінь і навичок є зовнішньою опорою для використання розумових операцій з метою осмислення внутрішньої суті явищ, предметів природи, тобто теоретичної інтерпретації результатів дослідів, практичних робіт, спостережень та фактів, отриманих з підручника або повідомлених вчителем. Застосування моделей і моделювання сприяє переходу учнів від конкретно – образного до абстрактного мислення, дозволяє підвищити науково – теоретичний рівень знань.
Методика формування умінь і навичок у процесі навчання географії в школі
Щоб сформувати уміння аналізувати об’єкти природи, учні спершу оволодівають прийомами виділення ознак та властивостей в предметах і явищах навколишньої дійсності. Учні пригадують, що кожен об’єкт має різноманітні ознаки, тобто його можна схарактеризувати за кольором, запахом, смаком, величиною, формою, вагою, місцем у просторі і часі.